Deprecated: mysql_escape_string(): This function is deprecated; use mysql_real_escape_string() instead. in /home/e30111/public_html/pridneprovka.org.ua/engine/classes/mysqli.class.php on line 162 Deprecated: mysql_escape_string(): This function is deprecated; use mysql_real_escape_string() instead. in /home/e30111/public_html/pridneprovka.org.ua/engine/classes/mysqli.class.php on line 162 Warning: ob_start(): first array member is not a valid class name or object in /home/e30111/public_html/pridneprovka.org.ua/index.php on line 214 Нам пишуть » "Приднепровка"
 
Головна Реєстрація Про нас Передплата Контакти Реклама RSS 2.0
 
Пошук по сайту
 
Панель управління
     
   
•   Приднепровка » Нам пишуть  
 


Всі новини Білозерського району тільки тут.



“Пролісок” об’єднує матусь
Розділ: Нам пишуть
 

Сьогодні змінюються підходи до вигодовування та виховання малят. Молоді матусі, аби використати всі можливості для якнайкращого догляду за дітьми, розширюють свої знання, звертаючись до бібліотеки з різними запитаннями теоретичного та практичного напряму.

Зваживши на це і провівши соціологічні опитування серед читачів районної бібліотеки, ми створили жіноче об’єднання “Пролісок”. Мета клубу - надати можливість молодим та майбутнім матусям у процесі спілкування обмінятися досвідом материнства, отримати консультації психологів, лікарів, юристів.

Перше засідання нашого клубу відбулося у читальному залі центральної бібліотеки. Консультація спеціаліста районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді С.С.Костик розширила уявлення про сприйняття оточуючого, допомогла розібратися у питанні формування характеру дитини, довела важливість позитивного ставлення людини до ситуацій, які трапляються в житті. Засідання відвідали мами з маленькими дітками навіть зі Станіславу. Малята, неначе все розуміючи, тихенько сиділи і зовсім не заважали.

Усі присутні отримали задоволення від спілкування, що й стало запорукою для подальших зустрічей у нашому “Проліску”.

Відділ обслуговування районної ЦБ.




Дякую за талант і творчість
Розділ: Нам пишуть
 

Цьогоріч у Станіславі відбувся 25-й, ювілейний фестиваль художньої самодіяльності “Станіславські зорі”. У ньому взяли участь колективи Станіславської дільничної лікарні (головний лікар А.В.Василенко), дитячого садка “Казка” (завідуюча Л.Г.Кисла), загальноосвітньої школи ім. К.Голобородька (директор С.Я.Квадріціус), дитячої школи естетичного виховання (директор М.Ф.Баєв), будинку культури (директор О.П.Борейко). Дякую усім учасникам і їх художнім керівникам за талант і творчість.

Тетяна Балюк,

керівник по роботі з молоддю Станіславського БК.




Будинок з пам’ятною дошкою
Розділ: Нам пишуть
 

Наша мальовнича Іванівка розташована на самому березі Дніпра. У селі є історичне місце, про яке не можна забувати – будиночок, у якому народився і жив Герой Радянського Союзу, льотчик  Чепінога. Його ім’ям названа центральна вулиця села. Декілька років тому до нас приїжджали родичі Павла Йосиповича. Подякували місцевим жителям за те, що підтримують будинок з меморіальною дошкою у належному стані, пам’ятають про односельця.

Неабияких зусиль докладає сільський бібліотекар Ж..Б.Комарницька, аби ця пам’ять продовжувала жити. Кожного року, напередодні Дня Перемоги, вона збирає біля будинку школярів, жителів села, щоб в черговий раз нагадати про подвиг земляка. У бібліотеці, якою завідує Жанна Броніславівна, зібраний матеріал про П.Й.Чепіногу: автобіографія, листи з фронту.

Напередодні травневих свят громадськість села зібралась на суботник. Біля пам’ятника загиблим воїнам посадили квіти та дерева, потім усі учасники суботнику зібрались біля будинку Героя Радянського Союзу і Жанна Броніславівна розповіла про його бойовий шлях.

На жаль, нічого не буває вічного. Будинок, в якому мешкав П.Й.Чепінога, руйнується і потребує капітального ремонту. Щороку на його косметичний ремонт з місцевого бюджету виділяються кошти, але цього замало.

Звертаюсь до всіх небайдужих: допоможіть зберегти визначну пам’ятку нашого села!

Лідія Ступак,

с.Іванівка.




9 травня - день матері
Розділ: Нам пишуть
 

День Матері - одне з найбільш зворушливих свят, адже кожен із нас з дитинства і до останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї матері, яка все зрозуміє, все простить, завжди пожаліє і буде любити, не зважаючи ні на що. Материнство… Це слово говорить саме за себе. Святе, тепле, таке рідне слово. Адже саме завдяки нашим мамам ми не лише з’явилися на світ, а й змогли стати людиною, знайти своє місце, при цьому маючи надійну підтримку рідної людини.

Багато країн світу відзначають День матері в різний час року. Вважається, що традиція бере початок ще з жіночих містерій давнього Риму, під час яких вшановувалася Велика Матір – богиня, матір всіх Богів. З початку ХХ століття свято стає міжнародним. У 1999 році День матері став повноцінним святом України – указом Президента була встановлена офіційна дата його святкування: друга неділя травня.

Відзначення Дня матері - приємна нагода вкотре засвідчити свою любов до наших матерів. Представники Херсонської МО Спілки української молоді за підтримки Організації українських жінок у Великій Британії долучилися до святкування Дня матері, привітавши жінок, що досягли успіху у вихованні дітей, багатодітних мам і матерів-одиночок. Свято не оминуло й Білозерку, де місцевий осередок 9 травня висловив слова вдячності і найтепліші побажання миру, злагоди й добра матерям нашого селища, відвідавши їх і передавши вітання й подарунки.

Слова вдячності такі важливі для наших матерів. Тож не забуваймо говорити їм про нашу любов!

Вікторія Візниця.

 




Козацькому роду нема переводу
Розділ: Нам пишуть
 

Першого травня у селі Республіканське Бериславського району Херсонської області, на території Кам’янської Січі відбулося святкування 301 року з часу її заснування. У заході брали участь представники усіх організацій, що входять до Херсонської обласної ради Українського козацтва, козаки з інших областей України й ХМО СУМ.

Офіційна частина дня була представлена шикуванням козацьких загонів, підняттям Прапора і відправленням панахиди по кошовому отаману Костю Гордієнку та усім загиблим козакам Війська Запорозького Низового.

«Кам’янська Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709—1711 роках та 1728—1734 роках, двічі зруйнована російськими військами. Проте запорожці не зламалися: після чергового знищення військами Російської імперії у 1734 році вони переселилися на р. Підпільну, де заснували Нову Січ. На території Камянської Січі збереглася могила «останнього лицаря Запорожжя» Костя Гордієнка, соратника гетьмана Мазепи», - розповідає учасниця заходу, історик за освітою Вікторія Візниця.

Після урочистої частини відвідувачі Січі мали змогу полазити по відкопаних погрібах козаків, помилуватися природою і просто відпочити. Козаки в той час варили кашу, спілкувалися і показували дивовижні уміння володіння шаблею.

Цей виїзд відкрив для мене багато нового. Вперше в житті я відчула свободолюбивий дух козацтва, про який так багато читала. Це були не просто люди, це ніби провідники між минулим і теперішнім. Не лише оселедець, вуса й костюми роблять їх козаками. Кажуть, що очі – то душа людини. Так от, в їхніх очах я побачила ту силу й упевненість, якої так не вистачає країні. Вперше в житті я по-справжньому, без будь-якого пафосу відчула гордість за свою країну, по-справжньому забурлила кров у венах під час того, як лунав Гімн, і безмежно зраділа, що я українка. Тепер я впевнена, що козацькому роду нема переводу.

Анастасія Кучер.

 




Дякуємо
Розділ: Нам пишуть
 

У кожної людини свої хвороби. Аби покращити самопочуття, ми звертаємось до лікарів. Тринадцять років тому мені зробили операцію на хребті. З того часу кожного року я проходжу курс реабілітації у неврологічному відділенні районної лікарні у Велетенському. Завідує ним надзвичайна людина, лікар з великої літери – Людмила Іллівна Никифорова. Прекрасно підібраний медичний персонал, від старшої медсестри до кухаря. Всім їм від чистого серця “Спасибі!” за розуміння та підтримку. Я сама вісімнадцять років пропрацювала медичною сестрою і добре розумію, наскільки це потрібно хворим. Бажаю всім медпрацівникам відділення міцного здоров’я, гарного настрою, сімейного благополуччя.

Валентина Артимчук,

с.Чорнобаївка.

 




Так не повинно бути!
Розділ: Нам пишуть
 

Нещодавно я стала свідком вуличної бійки. Двоє нетверезих чоловіків щось не поділили між собою і почали з’ясовувати стосунки за допомогою кулаків. Але один з них був набагато слабшим за іншого. І хоч бійка відбувалась на одній з людних вулиць селища, тих, хто розборонив би дебоширів, не знайшлося. Та я не змогла мовчки пройти повз, як інші, і почала викликати міліцію. Потім зрозуміла, що дарма.

Хто хоч раз телефонував на “102”, знає, що дочекатись допомоги так само важко, як запустити ракету з балкону власної квартири. Поки правоохоронці цікавилися моєю біографією, склалося враження, що правопорушник – я, і саме за мною вони зараз приїдуть. А в цей момент людина потребувала допомоги.

Міліція все ж таки з’явилась, але запізно. Всі розбіглися: і учасники бійки, і хлопчаки, які з азартом спостерігали за жорстоким видовищем. Добре, що все обійшлося. А якби, поки правоохоронці розпитували мене, сталося б щось непоправне?

Не знаю, чи зможу після цього сподіватись на допомогу міліції, коли потраплю у якусь небезпечну ситуацію. Невже жорстокість залишиться нормою життя? Хіба люди не розуміють, що необхідно викорінювати насилля  і не покладати цей обов’язок на інших, а діяти самим. Поки ми не знімемо рожевих окулярів байдужості і не перестанемо проходити повз тих, хто потребує нашої допомоги, жорстокість і насилля процвітатимуть з кожним днем. Лише спільними зусиллями можна вирішити проблему соціуму.

Анастасія Кучер.




Час не лікує біль
Розділ: Нам пишуть
 

Як тільки почую слово “Чорнобиль”, так і здригаюся. Скільки біди, скільки горя завдала нам, українцям, ця страшна аварія: смерть, хвороби, біль…

Чорнобиль забрав у мене найріднішу, найдорожчу людину – чоловіка Ушенка Віктора Нікіфоровича. Кажуть, що час лікує… Та хіба можна забути? На все життя залишається в мені біль втрати, біль пам’яті, крах сподівань і надій.

Бажаю всім людям, а особливо “чорнобильцям”, міцного здоров’я, щастя, благополуччя. Дякую чуйній, доброзичливій людині, яка багато років очолювала районну організацію “Союз. Чорнобиль. Україна” – Віктору Омеляновичу Ковальову. Завжди відповідально ставився до справи, доброзичливо – до людей і був небайдужий до долі тих, хто постраждав від Чорнобильської трагедії. На жаль, за станом здоров’я він не може виконувати обов’язки голови районної організації “чорнобильців”. Новим головою став Сергій Михайлович Петренко. Щиро бажаю йому успіхів.

Наталія Ушенко,

смт Білозерка.




ЛАЙМА (братам нашим меншим присвячую)
Розділ: Нам пишуть
 

У житті кожної людини трапляється багато різних подій, радісних і сумних. На довгий час, а то й на все життя, залишаються спогади про них. За останні два десятиріччя життя простої людини постійно ускладнювалося різними реформами і кризами. По телевізору показують убивства, насилля, жорстокість. Відсутні порядність, чесність, скромність, справедливість, милосердя, повага до старших.

Ми живемо у постійному спілкуванні з природою, котра дарує радість, красу і ніжність. Але через душевну черствість часом не помічаємо цього. Природа при всій своїй різноманітності розумна і прекрасна. У ній нема диспропорцій і фальшу, а все гармонійно взаємозв’язане. Постійне спілкування з природою, тваринним світом очищає розум і душу від того негативу, що існує в суспільстві, робить нас розумнішими, добрішими, готовими допомагати.

У живій природі немає нічого вічного, тому людське життя не безкінечне. Я зі своєю дружиною Тамарою Андріївною залишились удвох, обом за 80. Давно вже пішли з життя наші батьки. Маємо двох дорослих синів, які живуть зі своїми родинами далеко. У нас є онуки і правнуки. У всіх них своє життя, турботи. Хоча вони не забувають нас, приїжджають у гості, допомагають. І от три роки тому ми отримали подарунок – маленьке, гарне двомісячне цуценя – породисту вівчарку, яку назвали Лаймою. Через деякий час Лайма стала великою і розумною собакою, вірним сторожем оселі. Принесла у наше одноманітне і стале життя щось нове, живе, чого раніше ми не мали. Завжди терпляче чекала нашого повернення додому, щоб радісно зустріти, стаючи на задні лапи і намагаючись лизнути своїм теплим і вологим язиком в обличчя. Скільки в її очах було радості, вірності і відданості, готовності виконати кожне бажання! Після такого у душі з’являються почуття і хвилювання, які неможливо пояснити словами.

На жаль, тварини, як і люди, теж хворіють. Навіть дорога приватна ветслужба з Херсона не змогла надати кваліфіковану і своєчасну допомогу. Не стало вірної і відданої улюблениці Лайми. Її смерть завдала глибокої рани нашим серцям.

Звертаюся до усіх. Люди! Любіть і жалійте тварин, вірних і відданих менших братів, постійних супутників нашого життя.

Микола Гудим,

інвалід Великої Вітчизняної війни, с. Федорівка.

 




Сумівці вчать писанкарства
Розділ: Нам пишуть
 

Під час Великодніх свят Херсонська міська організація Спілки української молоді проводила майстер-класи з писанкарства для учнів загальноосвітніх шкіл. Ідея заходу - відродження національних традицій.

Перший майстер-клас у нашому районі відбувся восьмого квітня у Розливі. Для вихованців старшої та середньої груп дитячого садка сумівці підготували розповідь про походження і розвиток цього виду мистецтва. А найцікавіше розпочалося тоді, коли під керівництвом майстрині діти власноруч виготовляли крапанки. Діти справді були зацікавлені, бо малювати на папері - то одне, а на яйці - то зовсім інше.

Другий майстер-клас проходив шістнадцятого квітня у Білозерській ЗОШ №3 і був розрахований на більш старшу аудиторію, 9 класи. Старшокласники дуже швидко опанували спосіб виконання, тому майстриня була задоволена роботами учнів, а самі діти здивовані своїми уміннями.

Більшість дітей і навіть дорослих, які були присутні на майстер-класах, вперше спробували робити писанки та крапанки. Багато хто з дітей серйозно зацікавився розписом, а це означає, що культурницька робота СУМу, яка спрямована на відродження звичаїв, приносить результати.

Анастасія Кучер.

 





Навігація
 
  • Новини сайту
  • У райдержадміністрації
  • У районній раді
  • Офіційно
  • Новини від організацій
  • Освіта
  • Ювілеї
  • Культура
  • Люди району
  • Нам пишуть
  • Спорт
  • Кримінал
  • Архів випусків в pdf-форматі
  • Це цікаво
  • Календар
     
    «    Май 2016    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Друзі
     
  • Архів "Придніпровської зірки" у PDF
  • Агентство Промышленных Новостей
  • Опитування
     

    Міліція
    Суд
    ДАІ
    Прокуратура
    Податкова інспекція
    Пенсійний фонд
    Райдержадміністрація
    Райвійськкомат
    Поліклініка
    Лікарня
    РЕЗ і ЕМ
    ВАТ "Херсонгаз"


    id=
    Погода
     
    Білозерка 
    Популярне
     
    Цікаве
     
    Інформер
     
    Хмара тегів
     

    Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

    Показать все теги
    Цікавинки
     
    Архів новин
     
    Октябрь 2014 (1)
    Август 2014 (7)
    Июль 2014 (1)
    Март 2014 (16)
    Июнь 2013 (1)
    Май 2013 (85)
    Головна сторінка   |   Реєстрація   |   Додати новину   |   Нове на сайті   |   Про нас   |   Техпідтримка
    COPYRIGHT © 2009-2013 pridneprovka.org.ua All Rights Reserved.
    Created by aka Fudor :) © 2009-2013
    Усі права захищені pridneprovka.org.ua © 2009-2013